Методичні рекомендації – при виборі тем дипломних-курсових

Був кілька разів в Державній Екзаменаційній Комісії (ДЕК) у кількох ІТ ВУЗ-ах. Кожен раз картина була різна, намагався бачити краще в роботах студентів, підтримати принаймі порадою і мотивацією. Частині присутніх це було цінно, частині – так собі. Частина себе далі в ІТ не бачила взагалі.

Кожен раз було враження що вже пізно – пізно радити, про тему роботи, коли робота вже зроблена, оформлена, пройшла кілька етапів контролю.

Цього року все має статися по іншому 🙂
Задзвонив Андрій Васильович Пукас, завідувач кафедри ФКІТ (дякую тобі добрий чоловік:)! ), Тернопіль і запропонував стати головою ДЕК-у 2016.
Минулого року я теж був головою ДЕК-у, але просто згодився, думаючи що цим допоможу щось змінити. Зі свого боку віднісся з совістю, хабарів не брав, не бачив щоб хтось брав чи навіть намагався – все як повинно бути.

Умовою моєї участі є зміна тем студентських робіт на РЕАЛЬНІ, котрі можна ПРАКТИЧНО використовувати, котрі будуть комусь корисні, починаючи з самого студента, включаючи, можливо, його друзів, колег, просто людей навколо. Студенти ніби вчаться, викладачі ніби викладають, але настільки абстрактно, що після 5 років навчання у ВУЗ-і, це просто не має спільного з реальними задачами, котрі ці ж люди потім починають робити або самими базовими професійними вимогами до них. Прохання до інших “потенційних голів ДЕК-у” долучитися до вимоги!

Отже до суті – звернення до педагогів.
Вимогою/рекомендацією/побажанням(оберіть прийнятне) є можливість практично побачити результати його роботи(роботи його системи) протягом 1 місяця у м.Тернополі (місті навчання студента).

Краще якщо робота студента буде з одним з наступних:

• впровадженням якоїсь міської інформаційної системи

• сайту неприбуткової організації

• підтримка всеукраїнського починання/проекту в межах свого міста (iGov, )

• допомога з РЕАЛЬНОЮ інформаційною системою, котрою хтось користується

• навчання користувачів чомусь новому (методів/підходів і т.д.)

• збір контенту/наповнення якогось неприбуткового починання (громадські організації, благодійні фонди, станції юних техніків, асоціації тощо)

• додавання інформації у публічні/неприбуткові сайти типу Вікіпедії (це для самих слабких)

Хай вони реально стикнуться з замовниками, формуванням вимог, специфікацією, змінами вимог на ходу, складністю взаємодії з іншими нетехнічними людьми і т.д. Інакше це абстракція, а не підготовка до самостійного професійного шляху. Дуже важливо щоб як результат їх роботи виграли всі, починаючи з нього самого, закінчуючи суспільством.

В цьому випадку робота викладача буде:

• знайти/порекомендувати “замовника”

• зрозуміти чи його це справді потрібно

• зрозуміти чи не буде, випадково, це марна трата часу

• а потім – допомогти студенту це довести до закінчення

Суть цього підходу – хай вони реально зроблять те, що покращить їх же життя + життя замовника + життя інших людей (Концепція win-win-win), а Ви – допоможіть їм допомогти 🙂
А свою роль бачу допомогти Вам допомогти їм, щоб вони допомогли всім нам 🙂

Переконаний Вам також допоможуть профільні чи просто ассоціації – ТАІТІ, Ассоціація робототехніки чи Рада Бізнесу Тернопілля